ЗАЛЕЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАЛЕЖАТИСЯ, жуся, жишся, док.
1. Лежати протягом тривалого часу або довше, ніж треба. Яким почав байдикувати й залежуватись (Нечуй-Левицький, I, 1956, 181);
// Залишатися довго без використання, відправлення, збуту і т. ін. Книги Шевченка належать до тих, які не залежуються на полицях книгарень (Літературна газета, 10.I 1961, 1); Залежався лист так неможливо довго через те, що я хотіла його відправити вкупі з перекладом, а переклад затримався (Леся Українка, V, 1956, 278).
2. Утрачати свіжість або псуватися внаслідок тривалого лежання, невикористання. — Нащо ти надіваєш усі квітки та стрічки? — Та коли залежались у скрині (Нечуй-Левицький, II, 1956, 275).
3. тільки недок., діал. Залежати (див. залежати 1 2). — Якби ж пак це залежалось од нас, — сказала Мокрієвська (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 335).