ЗАЛЕЖА́ЛИЙ, а, е.
1. Дуже ущільнений, твердий від тривалого лежання; злежаний. Він.. кайлом і лопатою владно порушував віковічне мовчання залежалих кам’яних порід… (Павло Тичина, III, 1957, 229).
2. Зіпсований унаслідок тривалого лежання, поганого зберігання. Дивився [Давид] на полиці, завалені пошарпаними книжками. Взяв одну — в ніс ударив пах старого залежалого паперу, змішаний з пилом (Андрій Головко, II, 1957, 94);
// Несвіжий (на вигляд). — Пан вдома? — спитала Огієвська високого і худого, як жердина, чоловіка в старій залежалій лівреї (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 540).