ЗАЛА́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до залатати. Під залатаною на плечах ватянкою вгадувалася широка м’язиста спина (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 167); * Образно. Залатане озеро Зеленим лататтям (Петро Дорошко, Літа.., 1957, 49);
// у знач. прикм. Виходжу. Бачу: стоїть у залатаному кожушку якась чорна, заросла бородою людина з кийком у руках (Іван Ле, В снопі.., 1960, 358).
ЗАЛАТАНИЙ
Тлумачення слова