ЗАЛАШТУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех., рідко.
1. Те саме, що залагодити 1. Годилося б залаштувати сю межу, де плуг переорав (Словник Грінченка).
2. перен. Те саме, що залагодити 2. І, щоб залаштувати справу, як того хотіли скаржники, пані війтову треба було задобрити подарунками (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 24).