ЗА́КИД, у, чол. Вказівка на недолік, звинувачення в чому-небудь; осуд. Очей він не зводив з доповідачки, яка вільно й захопливо відповідала вже на дошкульний закид опонента (Іван Ле, Право.., 1957, 10); Закиди деяких критиків, ніби у Довженка слабка сюжетна побудова, ідуть від небажання розібратися по суті (Мистецтво, 2, 1964, 35);
// Докір. — Ей, Геню, Геню, що се ти говориш? — сказала з закидом Таня (Іван Франко, I, 1955, 345).
ЗАКИД
Тлумачення слова