ЗАКУТАНИЙ

ЗАКУ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до закутати. З глибини шляху срібно, з перебоями задзеленчав дзвоник, повз Романа на легких санчатах проїжджає закутаний башликом судовий пристав (Михайло Стельмах, I, 1962, 125); На вулицях міські жителі ходили під чорними парасольками або закутані в плащі (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 90); Ліва рука, закутана в бинти, висіла на перев’язі (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 202);  * Образно. Потім настала осінь. Закутана в мряку, з супроводом зимних вітрів, і з сумними сірими вечорами (Ольга Кобилянська, I, 1956, 545).