ЗА́КУП, а, чол. У стародавній Русі — бідний селянин, який одержав позичку від землевласника і став залежним від нього. Люди, які потрапили в кабалу до феодала, оформлену особливим договором — «рядом», звались рядовичами. Однією з категорій рядовичів були закупи. Ця назва походить від певної суми грошей (купи), одержаної в борг від хазяїна з умовою відробітку (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 448).
ЗАКУП
Тлумачення слова