ЗАКУЛЬГАТИ, аю, аєш, док.
1. Почати кульгати. Одну ногу зігнуту держить [Грицько], а як ступив — закульгав, і холоша в крові. Поранений, знати (Андрій Головко, I, 1957, 350).
2. Піти кульгаючи. Розсміявся [майор], ще раз міцно стиснув Андрія за плечі і швидко закульгав до свого столу (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 40); Дорош закульгав із хліва (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 383).