ЗАКУКУРІ́КАТИ, закукурікаю, закукурікаєш і рідко закукурічу, закукурічеш, док.
1. Проспівати кукуріку, кукурікнути. Потріпав [півень] крилами, закукурікав та — шубовсть у Лаврінові огірки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 372).
2. Почати кукурікати;
// безос. На повний голос залився магнітофон. Заверещало, засвистіло, закукурікало і занявчало по-котячому (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 158).