ЗАКУКУРІ́ЧЕНИЙ, а, е, діал. Розпалений люттю, злий. — Ти чуєш, що я тобі кажу! — гримнув [директор] б таким ревом, що аж Мігалаке вибіг з сусідньої кімнати. Вибіг запінений, закукурічений (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 195).
ЗАКУКУРІЧЕНИЙ
Тлумачення слова