ЗАКУЙОВДИТИ

ЗАКУЙО́ВДИТИ, джу, диш, док., розм.

1. перех. Розпатлати, сплутати; закудлати (волосся).

2. безос. Почати віяти, мести. — Пустіть хоч у хату… Оце б’є яке! Оце закуйовдило! (Панас Мирний, III, 1954, 12).