ЗАКРУ́ТИСТИЙ, а, е, розм.
1. Хитромудрий, складний, важкий для розуміння. — Мені можна йти? — спитав Олексій. — Ні, пробач, у мене є до тебе одне закрутисте питання (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 38).
2. Із закрутками, завитками і т. ін. Сагайдачний розстебнув жупан і витягнув з внутрішньої кишені складений учетверо аркуш, списаний закрутистим скорописом (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 178).