ЗА́КРУТЕНЬ, тня, чол.
1. розм. Те саме, що закрут. З літами ріка замулюється, заростає, розбігаються протоки, ..закрутні (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 190).
2. ети.. заст. Зв’язаний вузлом пучок стебел незжатого хліба. Літом Мотря стає жати. У Пісках ніхто не приймав, — бо помітили, що в кого Мотря жне — вся нива закрутнями унизана (Панас Мирний, II, 1954, 45).