ЗАКРУГЛЮВАТИ, юю, юєш і ЗАКРУГЛЯТИ, яю, яєш, недок., ЗАКРУГЛИТИ, углю, углиш, док., перех.
1. Надавати чому-небудь круглої чи овальної форми, Кагул закругляв береги, і вже виростали з води сірі схили потойбічних згірків (Юрій Смолич, I, 1958, 44); Бригадир здивовано струснув своєю червоногарячою бородою, закруглив очі, вп’явся ними в Галину (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 51).
2. перен. Закінчувати (перев. говорити, писати). А Пугач в одне: сіяти! ..Йому, бачте, зведення закругляти треба (Семен Журахович, Опов., 1956, 86); Свою промову Корній Іванович закруглив несподіваною просьбою: довірити йому тваринницькі ферми артілі… (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 218);
// Робити що-небудь довершеним, викінченим. Белетристи чикрижили свої твори, а закруглюючи, ще дописували цілі розділи (Яків Качура, II, 1958, 16).