ЗАКРУЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАКРУТИТИСЯ, учуся, утишся, док.
1. Скручуватися, завиватися кільцями, загинатися на кінці. Необстрижені волоски на висках закручувались кучерями, неначе гарний смушок (Нечуй-Левицький, III, 1956, 15); Сивий димок, мов нитка, виходив з чубука, закручуючись на верхньому кінці… (Панас Мирний, I, 1954, 285); Спідничка вся наче з білих пелюсток, вони густо накрохмалені і трошки закручуються вгору (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 35).
2. Загвинчуватися. Він [комендант гуртожитку] «критикується», мовить своє:.. — 6 давня потреба У радіоточках І в тім, щоб закручувавсь кран хоч один (Степан Олійник, Вибр., 1959, 212).
3. розм. Пов’язуватися, запинатися чим-небудь. Закрутилась Мася в таку ж хустку, яка в мами на голові (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 54).
4. розм. Звиватися, мати повороти, загини. Лукина все сиділа надворі й дивилась на той куток, де річка закручувалась (Нечуй-Левицький, III, 1956, 357); Ось уже знайомий горбик, по якому закручується змією дорога (Іван Франко, IV, 1950, 326); Оддалеки гайок синіє, ..шлях угору закручується, як золота нитка (Марко Вовчок, I, 1955, 8).
5. тільки недок. Пас. до закручувати 1, 3, 8.