ЗАКРО́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до закропити 1, 2. Моряки пильно розглядали всі три похоронні, вже так закроплені сльозами і потерті в руках, що деяких слів і розібрати було не можна (Василь Кучер, Голод, 1961, 334);
// у знач. прикм., жарт. П’яний. [Мартин:] І де тілько наш майстер подівся? ..Голову свою даю, що верне закроплений (Іван Франко, IX, 1952, 361).
ЗАКРОПЛЕНИЙ
Тлумачення слова