ЗАКРІПАЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАКРІПАЧИТИСЯ, чуся, чишся. док., іст.
1. Ставати кріпаком.
2. тільки недок. Пас. до закріпачувати. В епоху феодалізму, що-виник на руїнах античного суспільства і розкладу первіспо-общинного ладу так званих варварських племен Західної Європи, основні виробники — селяни закріпачуються поміщиками (Комуніст України, 8, 1966, 63).