ЗАКРІПА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАКРІПА́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., іст. Примушувати кого-небудь стати кріпаком. Вільні селяни не давали себе закріпачити без опору (Історія середніх віків, 1955, 24);
// Поневолювати, запроваджуючи кріпосне право. Роздумуючи про минуле України, він [О. С. Пушкін] картав царицю Катерину II за те, що вона закріпачила «вольную Малороссию» (Максим Рильський, III, 1956, 178).
ЗАКРІПАЧУВАТИ
Тлумачення слова