ЗАКРАШУВАТИ 1 див. закрашати.
ЗАКРАШУВАТИ 2, ую, уєш, недок., ЗАКРАСИТИ, ашу, асиш, док., перех., розм.
1. Покривати фарбою; фарбувати. На.. картині блищали всякі фарби, якими тільки можна було закрасити її (Нечуй-Левицький, I, 1956, 432).
2. Надавати чому-небудь якогось кольору, забарвлення. Він побіг в пекарню, налив води в той горщик, в котрому була варенуха, закрасив її трохи варенухою й підсипав перцю (Нечуй-Левицький, III, 1956, 111); Закрасивши увесь східень палко-рожевим цвітом, воно [сонце] ще не рушало з-за гори (Панас Мирний, I, 1949, 149); З глибокої рани ринула кров та закрасила білий сніг (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 73);
// рідко. Забруднювати чим-небудь. Вона витерла руки, закрасивши ними білий хвартух (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 359).