ЗАКРА́ЙОК, йка, чол., розм. Край чого-небудь. На закрайках дахів разками намиста висіли скляні краплі туману (Петро Панч, Мир, 1937, 92);
// Смуга льоду вздовж берега. Грицько.. обережно пробує носком чобота закрайки і, впевнившись, що крига міцна, випускає з руки лозину, за яку держався, ступає на лід (Василь Козаченко, Блискавка, 1962, 229).
ЗАКРАЙОК
Тлумачення слова