ЗАКРА́ЇНА, и, жін.
1. розм. Те саме, що закрайок. Здіймалися до неба коричневі, закам’янілі після зламу закраїни дупла (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 50).
2. спец. Пруг, пружок. Догляд за колесами зводиться до щоденної перевірки затяжки шпильок та гайок, якими кріплять колеса, а також до перевірки стану закраїн ободів: чи не пом’яті вони, чи нема на них гострих виступів та іржі (Доценко та ін., Автомобіль, 1957, 191).