ЗАКРА́ДЛИВИЙ, а, е.
1. Який закрадається, непомітно проникає куди-небудь. Дехто на казенних сторінках вахтового журналу намагається ще й знайти відображення всіх порухів матроського серця в поході: прояви його мужності і стійкості, закрадливі сумніви, розраяність морем чи безмежну відданість йому (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 6).
2. Який уміє хитрощами та догоджанням увійти в довір’я;
// Спрямований на те, щоб добитися прихильності, приязні кого-небудь. Закрадливий розум; Закрадливий голос.