ЗАКОСТРИ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, розм. Док. до костричитися. Я до його рідним братом, — а він як закостричиться, так куди тобі (Словник Грінченка); Отак закостричитись, затятись, відвернутись — для цього багато розуму не треба (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 265).
ЗАКОСТРИЧИТИСЯ
Тлумачення слова