ЗАКОСНІ́ЛИЙ, а, е. Закоренілий, застарілий, відсталий. — Вже відразу заявив себе [пан Зефірин] поступовцем, ворогом закоснілої рутини (Іван Франко, II, 1950, 370); Показуючи життя молдаван і татар, Коцюбинський малює руйнування закоснілих патріархальних традицій, боротьбу за визволення особи (Історія української літератури, I, 1954, 611).
ЗАКОСНІЛИЙ
Тлумачення слова