ЗАКОШУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАКОСИТИ, ошу, осиш, док., перех., розм.
1. Те саме, що скошувати. — Тоді вільні степи були, — скільки хто закосив, те й твоє (Остап Вишня, I, 1956, 34).
2. тільки док. Почати косити. У Трохименка, коли вуйко закошував нову ручку, зринуло дивне бажання: пожартувати з ним (Григорій Косинка, Новели, 1962, 118).