ЗАКОПТІЛИЙ

ЗАКОПТІ́ЛИЙ, а, е, розм. Який закоптів, закоптився (у 1 знач.). [Єфрем:] Там хата далеко просторіша, але брудна вона, закоптіла та запаскуджена… (Марко Кропивницький, IV, 1959, 347); Зв’язковий обходить курінь, знаходить старий закоптілий чайник, який висить над вогнем, кипить (Юрій Яновський, I, 1954, 229).