ЗАКО́ПЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до закоптити. Там у закопченій димом розколині, як у дуплі великої деревини, вариться на розжарених вуглях [вуглинах] кава (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 291); Він [танк] повернувся з битви без пробоїн, закурений, закопчений в бою (Микола Бажан, I, 1946, 125).
ЗАКОПЧЕНИЙ
Тлумачення слова