ЗАКОНСЕРВУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех.
1. Зробити що-небудь консервованим. У свіжому вигляді гриби зберігаються дуже короткий час, а тому їх необхідно законсервувати (Українські страви, 1957, 427).
2. перен. На тривалий час припинити спорудження чого-небудь, роботу підприємства і т. ін. — Ну, просто чорт знає що таке: ще торік законсервували будівництво і ані пари з вуст. Про що вони там, в Об’єднанні, тільки думають? (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 6).