ЗАКОНОМІ́РНИЙ, а, е. Який відбувається відповідно до законів природи або суспільства, зумовлений цими законами. В безмежному просторі здійснююсь свій закономірний рух міріади небесних тіл (Наука і життя, 9, 1961, 11);
// Не випадковий, обґрунтований, природний. Рух за комуністичну працю, що втілює в собі високі духовні якості радянських людей, вихованих партією, — закономірний результат розвитку нашої країни (Радянська Україна, 26.X 1961, 1); Є ще випадок закономірного вживання архаїзмів — це іронія, сарказм (Максим Рильський, III, 1956, 75).
ЗАКОНОМІРНИЙ
Тлумачення слова