ЗАКОНОДАВЧО, присл. Шляхом встановлення, видання відповідного закону (у 1 знач.). Великі, всесвітньоісторичні завоювання радянського народу в боротьбі за комунізм законодавчо закріплені в Конституції СРСР (Літературна газета, 10.XII 1953, 2); У соціалістичному суспільстві право на працю не тільки проголошено, а й законодавчо закріплене і реально забезпечене завдяки ліквідації експлуатації, знищенню безробіття, відсутності криз у виробництві і т. д. (Комуніст України, 2, 1965, 11).
ЗАКОНОДАВЧО
Тлумачення слова