ЗАКОМАНДУВАТИ, ую, уєш, док., розм. Почати командувати; дати розпорядження. От як повеселішала [Галочка], зараз і закомандувала: «Ануте у хрещика!» (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 321); На весь голос закомандував [Йон]: — Руж на пле-чо! Ас-два… ас-два… (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 243); Сердитий чоловік в дверях зараз же закомандував, чия черга (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 92); Пріська закомандувала винести ослони, глиняники, бо ще ж і знадвору треба вимазати [хату] (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 213).
ЗАКОМАНДУВАТИ
Тлумачення слова