ЗАКОЛОСИ́ТИСЯ, оситься, док. Почати колоситися, викидати колос. Вже встигла вирости молода трава, а якийсь скороспілий вівсюжок навіть заколосився (Олесь Донченко, V, 1957, 538); Там, де раніш була пустка, буйно заколоситься хліб (Олександр Довженко, III, 1960, 73);
// чим і без додатка. Вкритися колоссям (про землю, ниву і т. ін.). Минув рік-другий — і знову панські лани заколосилися житом-пшеницею (Панас Мирний, IV, 1955, 241); І от уже заколосилася нива, і була вона як суцільне золоте море (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 113); Заколосилася, рясно зародила рідна земля, ніби віддячуючи людям за добру працю (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 282).
ЗАКОЛОСИТИСЯ
Тлумачення слова