ЗАКОЛЯДУВАТИ, ую, уєш, док., етн.
1. Почати колядувати, співати колядку. Жінки заколядували, вихваляючи гостинність господаря з господинею (Григорій Косинка, Новели, 1962, 94); На небі з’явилась зірка, а під вікном пролунали дитячі голоси колядників. Заколядували найменші (Володимир Гжицький, У світ.., 1960, 82).
2. Проспівати колядку. Уже по других краях села стихла колядка, уже і світло де-не-де тільки горіло; а наші колядники все ще бігали та відшукували, кому б заколядувати (Панас Мирний, III, 1954, 43).