ЗАКЛИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до закликати. І тихо б розійшовся люд робочий, Якби.. на натовп не наскочив Поліції загін, закликаний завчасно (Василь Еллан, I, 1958, 293); Мати з жахом дивилася на заснуле маля, їй приверзлося, що не пізнав його личка, що це не немовля вже, а принаймні дорослий солдат, закликаний до армії, безконечно далекий від материної ласки, навіть із вусами… (Юрій Яновський, II, 1954, 113);
// закликано, безос. присудк. сл. З першого дня [війни] його закликано, як і всіх, кому належало, до армії (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 215).
ЗАКЛИКАНИЙ
Тлумачення слова