ЗАКЛИ́ЧНИЙ, а, е. Який закликає, містить у собі заклик (у 1, 2 знач.) або сприймається як заклик. Задзвонив дзвіночок. І в Ковалівській школі він був теж дзвінкоголосий і закличний, веселий і задерикуватий (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 47); Він з дитинства любив маяки, що ними був унизаний острів.. Маяки білі, веселі, закличні (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 165); Чіткий, закличний, часто лозунговий вірш Еллана весь відданий потребам боротьби і будівництва, весь пронизаний ідеєю служіння революції (Про багатство літератури, 1959, 115); На зміну дещо пасивним музичним образам пісень минулої епохи у піснях пролетарського періоду з’являються активні, закличні інтонації (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 28).
ЗАКЛИЧНИЙ
Тлумачення слова