ЗАКЛОПО́ТА́ННЯ, я, сер., діал. Збентеження, зніяковілість. Вони обступили Гриця, стискали його руки, любуючися його заклопотанням, що густим рум’янцем розлилося по його лиці (Іван Франко, III, 1950, 317); Ніколи в житті не бачив я вдруге такого змішання й заклопотання в жінки, як у цій хвилі — в сеї дівчини. Почервонівши аж під саме волосся, вона стояла хвильку, майже безпомічно, як дитина (Ольга Кобилянська, III, 1956, 142).
ЗАКЛОПОТАННЯ
Тлумачення слова