ЗАКЛА́ДИНИ, дип, мн. Закладання фундаменту нової будівлі, що звичайно супроводжується певною урочистістю і певними обрядами. Через тиждень колгоспні теслі завалили стару Лесеву хату. На закладинах нової майстер Микола побажав сім’ї щастя-долі (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 50); — Ого-го, тут уже без нас справляють закладини! (Олесь Донченко, VI, 1957, 374); Андрій Боголюбський.. зробив закладини і власноручно замурував наріжний камінь під новий собор у Владимирі на Клязьмі… (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 281).
ЗАКЛАДИНИ
Тлумачення слова