ЗАКІПТЮ́ЖЕНИЙ, а, е, розм. Укритий кіптявою, сажею, пилюкою і т. ін. Біля куреня майже не затухало вогнище — над ним висів чорний, закіптюжений казан, в якому любив Кисачка варити багату рибальську юшку (Юрій Збанацький, Переджнив’я, 1960, 144); На тракторі сиділа дівчина, кругловида, закіптюжена, у засмальцьованім комбінезоні, в червоній, як шмат полум’я, косинці (Олесь Гончар, Мапіа.., 1959, 20); Він сидів охляп на коні, ..сорочка розхристана, піт промиває доріжки на закіптюженому обличчі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 78).
ЗАКІПТЮЖЕНИЙ
Тлумачення слова