ЗАХИ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до захитати. [Кіттельгавс:] Тим часом спокій в краю буде захитаний (Леся Українка, IV, 1954, 234); Горький.. майже з перших кроків пильним оком приглядався до представників захитаного вже тоді капіталістичного світу, до купецтва (Максим Рильський, III, 1956, 367).
ЗАХИТАНИЙ
Тлумачення слова