ЗАХИ́РІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до захиріти;
// у знач. прикм. У 1797 р. з наказу Павла І фельдмаршала Суворова вислали в його захиріле помістя Кончанське і встановили за ним принизливий нагляд (Історія СРСР, II, 1957, 96).
ЗАХИРІЛИЙ
Тлумачення слова