ЗАХВОРЮВАТИ

ЗАХВОРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАХВОРІТИ, ію, ієш, док., без додатка і на що. Починати хворіти, ставати хворим; занедужувати. Дизентерія Зонне у мавп постінфекційного імунітету не дає, тому вони після видужання від першого зараження легко захворюють від повторної зустрічі з інфектом [збудником захворювання] (Мікробіологічний журнал, XXII, 5, 1960, 61); Став він уже більше нудьгувати тоді, коли підласий, або сірий віл захворіє (Панас Мирний, II, 1954, 84); [Малоштап:] Товаришу! Та ти ж гориш… У тебе жар… запалення організму… ти захворів (Іван Микитенко, I, 1957, 91); Захворівши на приступ малярії після приїзду в Катеринослав, Пушкін.. поїхав лікуватись на Кавказ (Максим Рильський, III, 1956, 183);
//  Бути місцем вияву болю (про частини, органи тіла). Око, втративши повіки, які захищають його від усяких шкідливих зовнішніх впливів, захворює і може загинути (Наука і життя, 5, 1958, 19);
//  Виявляти хворобливі ознаки в розвитку (про рослини);
//  перен. Перейматися чим-небудь, залишаючи все інше поза увагою. Лист не дійшов до Ейнштейна. І великий друг, мабуть, вирішив, що Рудольф теж захворів на коричневу пошесть (Натан Рибак, Час, 1960, 40).