ЗАХВА́ТАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до захватати. На шафі влаштувалися вряд захватані пальцями слони (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 18);
// у знач. прикм. Раптом цієї хвилини ввірвавсь телефонний дзвінок. Йому притуляв до вуха захватану трубку сестра (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 221).
ЗАХВАТАНИЙ
Тлумачення слова