ЗА́ХВАТ, у, чол.
1. Велике внутрішнє піднесення, збудження; порив; запал. Очі в Бекіра засяли од захвату (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 155); Робітники.. пригасили Хомин захват, розповівши суть справи (Олесь Гончар, III, 1959, 425);
// Захоплення ким-, чим-небудь. Бенфей не знаходить досить сильних слів подиву і захвату, щоб вихвалити ту граматику (Іван Франко, XVI, 1955, 336); Аероплан у небі лине гордий, — Хіба він, справді, захвату не варт? (Максим Рильський, II, 1960, 82);
// Підвищений інтерес, палкий потяг, пристрасть до чого-небудь. Сповнена творчого захвату, Ніна повернулась у затишну кімнату й сіла за стіл (Олесь Донченко, V, 1957, 330);
// Широкий розмах чого-небудь. Наші мрії набирають дедалі такого захвату, що ми на мить перериваєм їх вигуками. «А що, коли б це справді так!» (Степан Васильченко, II, 1959, 313); Бурлацькі співи й хвилі Каспію почулися Саїдові живими й такими радісно-манливими. Скільки захвату й простору думкам! (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 94).
В (у) захваті — в стані сильного збудження, завзяття і т. ін. Там, де була колись трясовина, Міста й заводи в захваті незмірнім Народ будує (Максим Рильський, III, 1961, 116); З захватом — захоплено, гаряче, пристрасно, з натхненням. — Прочитав? .. — крикнула Настуся з таким захватом, що в неї темні очі зайнялися електричним блиском (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 232).
2. чого. Найвище напруження, піднесення, найбільший вияв чого-небудь. Очі їхні сяяли захватом зустрічі, вони не почували ні холоду, ні голоду (Юрій Яновський, II, 1954, 46).
ЗАХВА́Т 1, чол.
1. род. у. Дія за значенням захватити, захвачувати. Найпростішою спорудою для захвату підземної води з глибини до 25—30 м є шахтний колодязь (Довідник сільського будівельника, 1956, 268); Починаючи працювати на свердлильному верстаті, треба застебнути одяг на всі ґудзики, ..щоб уникнути захвату свердлом або шпинделем (Практикум з машинознавства, 1957, 88).
2. род. у. Відстань між крайніми точками чого-небудь розгорнутого, розсунутого, розпростертого. Поливання напуском по смугах можна допускати лише в окремих випадках. При цьому способі поливання смуги роблять завширшки в захват сівалки (Овочівництво, 1956, 127); Поздовжні міжряддя розпушують культиваторами з такою ж шириною захвату, з якою було встановлено посівний агрегат (Колгоспник України, 4, 1959, 12).
▲ Робочий захват, техн. — площа, простір, охоплюваний ким-, чим-небудь під час роботи. Щоб установити сівалку на норму висіву, потрібно, насамперед, визначити її робочий захват, який дорівнює ширині міжряддя, помноженій на кількість сошників (Механізація і електрифікація.., 1953, 80).
♦ На весь (ввесь) захват — широко, скільки можна охопити за одним разом. Замахнувся [Семен] на ввесь захват, заспівала коса, і впали стебла рівним покосом (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 353).
3. род. а, техн. Пристрій для захоплення чого-небудь. Виймають забиті цвяхи кліщами або молотком, який має спеціальний захват (Гурток «Умілі руки в школі», 1955, 63); Автонавантажувач буде оснащений люльковим захватом для лісопильних матеріалів (Наука і життя, 10, 1956, 8).
ЗАХВА́Т 2, а, чол., с. г. Пошкодження зерна в колосках злакових внаслідок посухи або суховіїв; запал.