ЗАХВА́ЛЮВАЛЬНИЙ, а, е. Який захвалює кого-, що-небудь. Закликаючи не боятись нападок реакційних журналістів, не зважати на голоси захвалювальної критики, він [Т. Шевченко] робив першу спробу критичної переоцінки явищ нової української літератури (Історія української літератури, I, 1954, 244); Він якусь мить відкашлювався, поки спромігся відповісти на захвалювальні слова Кужеля (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 307).
ЗАХВАЛЮВАЛЬНИЙ
Тлумачення слова