ЗАХВА́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до захвалити;
// у знач. прикм. — Чи се ж та захвалена воля, Де тисячі, тисячі сплять, Жиють [живуть] і вмирають, і навіть, Як ти, про свободу й не снять? (Іван Франко, XI, 1952, 496).
ЗАХВАЛЕНИЙ
Тлумачення слова