ЗАХТІТИ, хочу, хочеш; мн. захтять; док., діал. Захотіти. — Пиріжка? — лютує Уляна. — А щоб ти холери наївся! Бач, чого захтіло, сміття нікчемне? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 441); [Пані:] Погано, бач, живеться їм [кріпакам], так ще волі захтіли (Степан Васильченко, III, 1960, 393).
ЗАХТІТИ
Тлумачення слова