ЗАХОВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАХОВАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
1. Розташовуватися так, щоб бути непомітним для кого-, чого-небудь; ховатися. Горобчик .. полетів світ за очі, десь у гущавину заховавсь та там і проспав аж до самого ранку (Леся Українка, III, 1952, 482); Просто навпроти вікна росло велике крислате дерево. Заховавшися серед його віт, можна зручно й до того ж безкарно глянути до кімнати (Юрій Смолич, I, 1958, 90); Тарасенко поперхнувся гарячою картоплиною й заховався за спину рудого й веснянкуватого, як стиглий гарбуз, сусіда, що сидів поруч на колоді (Юрій Яновський, II, 1954, 126);
// Уникати людей, залишатися на самотині. Як човнові море, для мене світ білий Ізмалку здавався страшним; Да як заховаться? не можна ж вік цілий Пробути з собою одним (Євген Гребінка, I, 1957, 83);
// Знаходити притулок, укриватися де-небудь, рятуючись або захищаючись від когось, чогось. Мов за подушне, оступили Оце мене на чужині Нудьга і осінь. Боже милий, Де ж заховатися мені? (Тарас Шевченко, II, 1953, 87); Вся величезна територія Північної Таврії, захоплена противником протягом літа, після кількаденних боїв була очищена від його військ, лише частина яких встигла прорватися й заховатися за перешийками (Олесь Гончар, II, 1959, 388); На будівництві було безлюдно. Все живе давно заховалося від цієї лютої хуртовини (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 153);
// перен. Маскуватися, прикриваючись чим-небудь. Доводилось заховатися за якимсь вигаданим прізвищем (Станіславський, Моє життя в мистецтві, 1955, 104).
♦ Заховатися в собі — перестати спілкуватися з людьми. При її.. натурі ся обстановка може ще більше заставити її заховатись в собі (Леся Українка, V, 1956, 399).
2. перен. Не виявляти перед іншими своїх думок, намірів, почуттів, приховувати їх. Щільніш загорнулася в хустку, мовби її морозило, а насправді, щоб заховатися із своїми влізьми (Андрій Головко, II, 1957, 496).
3. Залишатися цілим, неушкодженим, зберігатися від псування, загибелі і т. ін. Далеко більше шкільних южноруських драм заховалося з XVIII віку (Іван Франко, XVI, 1955, 217); Він чує, що ноги самі, без його волі, носять його по подвір’ю, руки самохіть підіймають усяке манаття, складають у повітку, що мов чудом яким заховалась від огню.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 123); Очевидячки, античний еллінський профіль не заховався в Малій Азії (Агатангел Кримський, А. Лаговський, І, II, 1905, 78).
4. Бути, ставати невидним або малопомітним серед чого-небудь, у чомусь. Край битого шляху.. заховався серед купки верб та поміж очеретами циганський виселок (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 368); У садах заховалось село Чумакове (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 49);
// Зникати. Івась тілько за поріг, — де його і смуток дівся, куди і сльози заховалися (Панас Мирний, I, 1954, 244);
// Спускатися за лінію обрію, заходити за щось (про небесні світила). Вже сонечко заховалося, а мгла у степу не темніла, тільки рожевіла та рожевіла (Марко Вовчок, I, 1955, 332); Заховався десь місяць вгорі (Володимир Сосюра, I, 1957, 149);
// перен., рідко. Міститися, бути в чому-небудь, не виявляючись. В сухоцвіті болотяному.. заховується речовина, яка нейтралізує кислотність шлункового соку (Лікарські рослини.., 1958, 12); На обличчі в комсомольського секретаря майнула невловима тінь і заховалася десь у куточках рота (Олесь Донченко, II, 1956, 16).
5. діал. Поводитися. — Що, по-твоєму, я маю робити, як заховуватися? — спитала Аглая-Феліцітас. — Бігати за великим паном? (Ольга Кобилянська, III, 1956, 334).
6. тільки недок. Пас. до заховувати 1—3.