ЗАХО́ПЛЕННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням захопити 1,2, 4,6. Автонавантажувач належить до підйомно-транспортних видів машин. Він може виконувати операції захоплення, вертикального і горизонтального переміщення вантажу, укладати його (Наука і життя, 10, 1956, 7); Захоплення гітлерівцями Пулковських висот означало б для Ленінграда смерть. І ми стояли на смерть (Остап Вишня, I, 1956, 308); Наші люди не прагнуть до захоплення чужих земель, не прагнуть до підкорення інших народів (Радянська Україна, 8.XI 1960, 3).
2. Стан за значенням захопитися. Все це [краєвид] так осяяно сонцем або вкрито тінню, так виповнено блакитною імлою, що голова морочиться од захоплення і серце перестає битись в грудях (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 142); М. К. Заньковецька не раз висловлювала своє захоплення грою М. М. Єрмолової (Минуле українського театру, 1953, 103); Щорс схвильований незвичайно. Богунці слухають його з захопленням і гордістю (Олександр Довженко, I, 1958, 149); Тамара в захопленні дивилася на цю незвичайну людину (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 34); Чим більше Бронко роздумував про це, тим правдоподібнішим починало здаватись йому, що ота манера Каминецького пересипати свою мову приповідками, оте захоплення спортом, рибальством, оте марення музикою — не зовсім щирі (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 250); Для Лариси зараз не існувало ніяких загадок. Захоплення Вадимом — це був короткий сон, жорстоке сп’яніння (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 76).