ЗАХМУ́РЕНИЙ, а, е, діал. Нахмурений, насуплений. — Якби не робота та не оце полуднування, я б була вже сама по вас побігла, — заговорила перша дівчина, побачивши матір захмурену (Ольга Кобилянська, III, 1956, 471); Захмурений Микола кидає велосипед на ріллю, і сам в’яло падає біля нього (Володимир Бабляк, Літопис, 1961, 22).
ЗАХМУРЕНИЙ
Тлумачення слова