ЗАХМЕЛИ́ТИ, лю, лиш, док., перех., рідко.
1. Зробити кого-небудь п’яним; сп’янити (горілкою, вином і т. ін.). [Четверта частина хору:] Щоби мрій йому [Вакхові] навіять і приємно захмелити, Досить є для нього завше у міхах, глеках, у кінвах Справа й зліва в темних гротах у запасено навік… (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 391);
// перен. Довести кого-небудь до стану, схожого на сп’яніння. Дехто побував уже і в.. шинку, дехто і геть-то хлебонув. Других воля захмелила (Панас Мирний, IV, 1955, 184).
2. вульг. Ударити кого-небудь.